1. Словник української мови у 20 томах

липа

ЛИ́ПА¹, и, ж.

1. Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом.

В садах солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (М. Коцюбинський);

Балика жадібно дихав росяною свіжістю пущі, ароматом липи й бузини (З. Тулуб);

Здається, що бересток і липа дрижать від жалю... (В. Винниченко);

В Києві, біля Державного історичного музею, росте славетна липа, вік якої – 500 років (з газ.);

// Деревина цього дерева.

Липа і осика використовуються для будування житлових і господарських приміщень (з навч. літ.);

Матеріалом для народної бойківської скульптури служило .. дерево переважно м'яких порід: липа, осика... (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Про що-небудь фальшиве, підроблене.

– Все те, що пишуть про сільські школи, земські училищні ради, м'яко кажучи, липа (В. Канівець);

Як показала перевірка, оті “справні” цифри виявилися звичайнісінькою липою (з газ.).

ЛИ́ПА², и, ж.

Розмінна монета Хорватії.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Липа — Ли́па прізвище Орфографічний словник української мови
  2. липа — -и, ж. 1》 Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом. || Деревина цього дерева. 2》 перен. Про що-небудь фальшиве, підроблене. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. липа — И, ж. Підробка, щось несправжнє, фальш. Що ти мені липу сунеш? Забери собі цю туфту підробну. Словник сучасного українського сленгу
  4. липа — Невеликий човен із липи Словник застарілих та маловживаних слів
  5. липа — Дерево родини липових, поширене в зонах помірного клімату пн. півкулі; зібрані в щиткові суцвіття пахучі квітки мають лікувальні властивості; медонос; з м'якої деревини виготовляють меблі та різьблені вироби; росте в лісах (частіше як домішка), парках... Універсальний словник-енциклопедія
  6. Липа — див. Липа, Юрій Іванович Філософський енциклопедичний словник
  7. липа — ЛИ́ПА, и, ж. 1. Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом. В садах солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. липа — Липа, -пи ж. Дерево липа, Filia parvifolia. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. ум. липка, ли́понька, липочка. Сухая липочка не гнеться. Грин. III. 460. Словник української мови Грінченка