Значення в інших словниках

  1. липа — ЛИ́ПА¹, и, ж. 1. Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом. В садах солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (М. Словник української мови у 20 томах
  2. липа — И, ж. Підробка, щось несправжнє, фальш. Що ти мені липу сунеш? Забери собі цю туфту підробну. Словник сучасного українського сленгу
  3. липа — Липа, -пи ж. Дерево липа, Filia parvifolia. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. ум. липка, ли́понька, липочка. Сухая липочка не гнеться. Грин. III. 460. Словник української мови Грінченка
  4. липа — Невеликий човен із липи Словник застарілих та маловживаних слів
  5. липа — -и, ж. 1》 Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом. || Деревина цього дерева. 2》 перен. Про що-небудь фальшиве, підроблене. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. Липа — Ли́па прізвище Орфографічний словник української мови
  7. липа — Дерево родини липових, поширене в зонах помірного клімату пн. півкулі; зібрані в щиткові суцвіття пахучі квітки мають лікувальні властивості; медонос; з м'якої деревини виготовляють меблі та різьблені вироби; росте в лісах (частіше як домішка), парках... Універсальний словник-енциклопедія
  8. липа — ЛИ́ПА, и, ж. 1. Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом. В садах солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (Коцюб. Словник української мови в 11 томах