липа

ЛИ́ПА, и, ж.

1. Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом.

В садах солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (Коцюб., І, 1955, 31);

Балика жадібно дихав росяною свіжістю пущі, ароматом липи й бузини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 41);

// Деревина цього дерева.

Липа і осика використовуються на будування жилих і господарських приміщень (Стол.-буд. справа, 1957, 38).

Обдира́ти (обде́рти, облу́плювати, облупи́ти і т. ін.)., як (мов, на́че і т. ін.) ли́пу — те саме, що Обдира́ти (обде́рти, облу́плювати, облупи́ти і т. ін), як (мов, на́че і т. ін.) ли́пку ( див. ли́пка).

— Ага! То значить… лиш то гешефт, як може пана обдерти, мов липу з лика. (Фр., III, 1950, 391).

2. перен. Про що-небудь фальшиве, підроблене.

◊ Ли́пу справля́ти — обдурювати, підробляти (здебільшого документи).

— Я можу від лікарів посвідчення подати, що інвалід війни! — зухвало озвався Шпулька. — За півсотні мені яку завгодно липу на Галицькому базарі справлять (Смолич, Мир.., 1958, 329).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Липа — Ли́па прізвище Орфографічний словник української мови
  2. липа — -и, ж. 1》 Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом. || Деревина цього дерева. 2》 перен. Про що-небудь фальшиве, підроблене. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. липа — ЛИ́ПА¹, и, ж. 1. Дерево з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом. В садах солодко дрімають окутані місячним сяйвом стрункі тополі, широковіті липи, крислаті яблуні (М. Словник української мови у 20 томах
  4. липа — И, ж. Підробка, щось несправжнє, фальш. Що ти мені липу сунеш? Забери собі цю туфту підробну. Словник сучасного українського сленгу
  5. липа — Невеликий човен із липи Словник застарілих та маловживаних слів
  6. липа — Дерево родини липових, поширене в зонах помірного клімату пн. півкулі; зібрані в щиткові суцвіття пахучі квітки мають лікувальні властивості; медонос; з м'якої деревини виготовляють меблі та різьблені вироби; росте в лісах (частіше як домішка), парках... Універсальний словник-енциклопедія
  7. Липа — див. Липа, Юрій Іванович Філософський енциклопедичний словник
  8. липа — Липа, -пи ж. Дерево липа, Filia parvifolia. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. ум. липка, ли́понька, липочка. Сухая липочка не гнеться. Грин. III. 460. Словник української мови Грінченка