лихварство

ЛИХВА́РСТВО, рідко ЛИХВЯ́РСТВО, а, с.

Лихварська діяльність, що полягає в наданні грошових позик під високі відсотки.

Ми знaємо, як розповсюднене [розповсюджене] було по великих містaх лихвярство і в які стрaшні лaби воно хaпaло своїх клієнтів (М. Грушевський);

Лисий Мацько прийшов сюди з темряви скупості, лихварства, обману й жадоби, пізнав інший світ духу (Р. Іваничук);

Накопичив [Мушатто] багато добра, промишляючи лихварством у Франції, зумів вибитись у фінансові радники короля Філіппа Красивого (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Внутрішня діяльність Мономаха позначилася ревізією законів, обмеженням лихварства, що знайшло свій вираз у новій редакції “Руської Правди” (з наук. літ.);

// Надання позики на кабальних умовах.

Хоч і знав я запопадливість хоробливу, ощадність і безсердечність своєї матері – однак щоб це все набрало такої інтенсивності, що вона допускалася найгрубшого лихварства, заслоняючись до того й моїм сфальшованим підписом, – я не міг сподіватися (О. Кобилянська);

Не гребував [Стягайло] і лихварством – давав своїм братчикам-запорожцям гроші в ріст і потім стягував з них по три шкури (В. Малик);

Я собi пригадував орендарськi та корчмарськi визиски й лиходiйства, вичитанi з книжок: лихварство та ошукування простого люду, зневаги до “гоїв” i запопадливе слугування тим, якi над людьми панували, i корчма на корчмi, по двi, по три в кожному селi, множення пияцтва... (Р. Федорів);

Різко негативним було ставлення гуцулів до гендлярства, спекуляції, лихварства (із журн.).