1. Словник української мови у 20 томах

лицедійний

ЛИЦЕДІ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до лицеді́й і лицеді́йство.

Духовну зброю безустанку носим І се на лицедійную арену Свою борбу [боротьбу] за правду переносим (П. Куліш);

Аматорські представлення [вистави] живих осіб, устроювані [улаштовувані] у нас по селах і містечках, по читальнях і касинах, доказують, що і такий лицедійний театр у нас можливий (І. Франко);

Писцеві комедій, розпроданих потай, Слузі лицедійних розваг Не личить гордливих надгробків пишнота (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лицедійний — лицеді́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лицедійний — -а, -е, заст. Прикм. до лицедій і лицедійство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лицедійний — ЛИЦЕДІ́ЙНИЙ, а, е, заст. Прикм. до лицеді́й і лицеді́йство. Писцеві комедій, розпроданих потай, Слузі лицедійних розваг Не личить гордливих надгробків пишнота (Бажан, Роки, 1957, 199). Словник української мови в 11 томах