1. Словник української мови у 20 томах

личаковий

ЛИЧАКО́ВИЙ, а, е.

Зробл. з лика.

Іще ж із того були вони знаті, що не важились ходити у кармазинах: ходили тоді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено або в горохвяний цвіт; убогії носили личакову одежу (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. личаковий — личако́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. личаковий — -а, -е. Прикм. до личак 1). || Який ходить у личаках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. личаковий — ЛИЧАКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до лича́к 1; // Який ходить у личаках. *Образно. — Стара, темна, личакова Росія померла й не воскресне. Такий закон природи (Довж., Зач. Десна, 1957, 231). Словник української мови в 11 томах
  4. личаковий — Личако́вий, -а, -е Мочальный, лыковый. Убогі носили личакову одежу. К. ЧР. 64. Скидають личакову драну свиту. К. ЧР. 70. Словник української мови Грінченка