1. Словник української мови у 20 томах

личаний

ЛИ́ЧАНИЙ, а, е.

Те саме, що личако́вий.

А в Волька в ногах лиснів самовар, котрий визирав з личаної циновки (І. Нечуй-Левицький);

Побіч нього сидів якийсь п'яний обідраний мужик, у безполій гуні, в чоботах, пов'язаних мотузками, в облупленій баранковій кучмі, в полотняних штанах без одної штанки; замість ременя був оперезаний личаним мотузом (І. Франко);

На одному кінці мотузка було прив'язано камінь, .. на другому, зовнішньому, – личаний квач (З. Тулуб);

// перен. Схожий на лико.

Його сині очі під личаними віями засяяли хитро й лагідно (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. личаний — ли́чаний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. личаний — -а, -е. Зробл. з лика. || перен. Схожий на лико. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. личаний — ЛИ́КОВИЙ (зроблений з лика), ЛИ́ЧАНИЙ, ЛУБ'ЯНИ́Й, ЛУБО́ЧНИЙ. Напередодні весни залізниця викидала жовті мішки з суперфосфатом, ликові кулі з таранею, машини та матеріали для Старостинських маєтків (О. Словник синонімів української мови
  4. личаний — Ли́чаний, -на, -не (від ли́ко) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. личаний — ЛИ́ЧАНИЙ, а, е. Зробл. з лика. На одному кінці мотузка було прив’язано камінь, ..на другому, зовнішньому, — личаний квач (Тулуб, Людолови, І, 1957, 138); // перен. Схожий на лико. Його сині очі під личаними віями засяяли хитро й лагідно (Вас., II, 1959, 80). Словник української мови в 11 томах
  6. личаний — Личаний, -а, -е Лыковый. Погана пуга личана, а й без неї тяжко. Ном. № 9759. Словник української мови Грінченка