лоскотнути

ЛОСКОТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, розм.

Однокр. до лоскота́ти 1.

Віддавала [Махідевран ] служебкам найдивніші повеління й виказувала забаганки .. почухати за вухом, ласкаво лоскотнути п'ятку (П. Загребельний);

Я не розчув. Напевно, то була просто імітація, розрахована на те, щоб я перепитав. А заразом і нагода лоскотнути мою щоку своїми духмяними кучерями (О. Шугай).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me