лоскіт
ЛО́СКІТ¹, коту, ч.
1. Те саме, що лоскота́ння.
В одному кутку ще захлиналась якась [дівчина] сміхом, немов од лоскоту (А. Головко).
2. який, чого або в чому. Відчуття легкого нервового збудження, викликане дотиком до шкіри.
Опритомнів Андрій від неприємного лоскоту. Розкрив через силу повіки – над ним стояв Сергєєв і лив йому на обличчя воду з великої шкляної карафки (І. Багряний);
П'ючи, Тоня аж залилася, аж за груди потекло, і вона, втративши свою оту сторожкість, щиро, дзвінко засміялась від холодного водяного лоскоту (О. Гончар);
Павло пригинався, стискаючи в руках повід, і Кирик, проводжаючи його очима, власним підборіддям відчував лоскіт шовкового банта на голівці дівчинки (М. Циба);
Він теж зняв піджак, пожбуривши його куди попало, розстебнув сорочку, роззувся і, приахкуючи від лоскоту, обережно ступав по шорсткому шпориші (П. Загребельний);
* Образно. В передчутті занурення – тілами перебігає лоскіт насолоди, і на замшілих стінах виступають краплини сяйва (О. Забужко).
ЛО́СКІТ², коту, ч..
Шум, тріск.
З неба чорного упали та погасли зорі, впала з лоскотом смерека (Уляна Кравченко);
Саме в тій хвилині почувся був сварливий голос жіночий, лоскіт отвираних і запираних дверей [дверей, які зачиняють і відчиняють] (О. Кобилянська).
Значення в інших словниках
- лоскіт — ло́скіт 1 іменник чоловічого роду лоскотання ло́скіт 2 іменник чоловічого роду тріск Орфографічний словник української мови
- лоскіт — Ло́скіт. Грюкіт, тріск, шум. Ліхтарня впала з великим лоскотом, а відтак ми утікли бігцем (Б., 1895, 12, 3); Жаден усьпіх мого житя не зробив мені більшої втіхи, як коли величезний дуб з лоскотом впав (Б. Українська літературна мова на Буковині
- лоскіт — Лоскітка, лоскотання. Словник синонімів Караванського
- лоскіт — I -коту, ч. 1》 Те саме, що лоскотання. 2》 який, чого або в чому. Відчуття легкого нервового збудження, спричинене дотиком до шкіри. II -коту, ч., діал. Шум, тріск. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лоскіт — ЛОСКОТА́ННЯ (доторкання до шкіри, що викликає легке нервове збудження), ЛО́СКІТ, ЛО́СКОТИ мн., ДОТИКА́ННЯ діал. Ми нахилялись над краєм човна, такі близькі до себе, що чули на щоках лоскотання волосся (М. Словник синонімів української мови
- лоскіт — Ло́скіт, -коту, -котові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лоскіт — ЛО́СКІТ¹, коту, ч. 1. Те саме, що лоскота́ння. В одному кутку ще захлиналась якась [дівчина] сміхом, немов од лоскоту (Головко, II, 1957, 95). 2. який, чого або в чому. Відчуття легкого нервового збудження, викликане дотиком до шкіри. Словник української мови в 11 томах
- лоскіт — Ло́скіт, -коту м. Щекотаніе, щекотка. Словник української мови Грінченка