лоскіт
Ло́скіт. Грюкіт, тріск, шум. Ліхтарня впала з великим лоскотом, а відтак ми утікли бігцем (Б., 1895, 12, 3); Жаден усьпіх мого житя не зробив мені більшої втіхи, як коли величезний дуб з лоскотом впав (Б., 1895, 4); Блискавиці летіли в смереки, розколювали без милосердя найкращі пні, а грім пробував розсаджувати гори. З таким лоскотом і гуком потрясав ними, неначеб хотів їх присилувати виступити зовсім із свого непохитного супокою (Коб., Битва, 42)
// пол. łoskot — грюкіт, тріск, шум.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лоскіт — ло́скіт 1 іменник чоловічого роду лоскотання ло́скіт 2 іменник чоловічого роду тріск Орфографічний словник української мови
- лоскіт — Лоскітка, лоскотання. Словник синонімів Караванського
- лоскіт — I -коту, ч. 1》 Те саме, що лоскотання. 2》 який, чого або в чому. Відчуття легкого нервового збудження, спричинене дотиком до шкіри. II -коту, ч., діал. Шум, тріск. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лоскіт — ЛО́СКІТ¹, коту, ч. 1. Те саме, що лоскота́ння. В одному кутку ще захлиналась якась [дівчина] сміхом, немов од лоскоту (А. Головко). 2. який, чого або в чому. Відчуття легкого нервового збудження, викликане дотиком до шкіри. Словник української мови у 20 томах
- лоскіт — ЛОСКОТА́ННЯ (доторкання до шкіри, що викликає легке нервове збудження), ЛО́СКІТ, ЛО́СКОТИ мн., ДОТИКА́ННЯ діал. Ми нахилялись над краєм човна, такі близькі до себе, що чули на щоках лоскотання волосся (М. Словник синонімів української мови
- лоскіт — Ло́скіт, -коту, -котові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лоскіт — ЛО́СКІТ¹, коту, ч. 1. Те саме, що лоскота́ння. В одному кутку ще захлиналась якась [дівчина] сміхом, немов од лоскоту (Головко, II, 1957, 95). 2. який, чого або в чому. Відчуття легкого нервового збудження, викликане дотиком до шкіри. Словник української мови в 11 томах
- лоскіт — Ло́скіт, -коту м. Щекотаніе, щекотка. Словник української мови Грінченка