1. Словник української мови у 20 томах

луда

ЛУ́ДА, и, ж.

1. Те саме, що полу́да.

Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте лу́ду (Т. Шевченко);

День у день обсіювало сонце своїм золотисто-червоним світлом поверхню [снігу], викликувало луду (О. Кобилянська);

* Образно. Є правда одночасна і вічна, одночасна на завтрашній день лудою брехні покривається (Валерій Шевчук).

2. діал. Омана, брехня.

Наші партії, се свого роду .. оптична луда, котра обом сторонам показує різниці, котрих у дійсності майже зовсім нема (І. Франко);

Усюди обман, скрізь брехня – усе, чим жив, для чого працював, на що надіявся, в одній хвилині лудою стало (А. Крушельницький).

◇ Зніма́ти (здира́ти, скида́ти і т. ін.) / зня́ти (зде́рти, ски́нути і т. ін.) з оче́й полу́ду (лу́ду) див. зніма́ти;

(1) Лу́да (полу́да) розпа́лася / розпаде́ться на оча́х чиїх, яких – хто-небудь зрозумів, усвідомив щось.

Розпадеться луда На очах ваших неситих, Побачите славу, Живу славу дідів своїх І батьків лукавих (Т. Шевченко);

Бог тепер мені відкрився, Бо розпалась луда На очах, і він явився В невимовних чудах (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. луда — Лу́да: — більмо, обман, облуда [II,III] — обман, марево [16] — омана [IV,VI,VII,XI] луда́: полуда, обманъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. луда — лу́да іменник жіночого роду полуда Орфографічний словник української мови
  3. луда — Полуда, більмо; (на металі) емаль, г. емаля; П. омана, брехня. Словник синонімів Караванського
  4. луда — див. більмо Словник синонімів Вусика
  5. луда — -и, ж. 1》 Те саме, що полуда. 2》 діал. Омана, брехня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. луда — луда, лудан верхній одяг, плащ; рід блискучої матерії Словник застарілих та маловживаних слів
  7. луда — лу́да (полу́да) розпада́ється / розпаде́ться на оча́х чиїх, яких. Хто-небудь починає розуміти, усвідомлювати щось. Розпадеться луда На очах ваших неситих, Побачите славу, Живу славу дідів своїх І батьків лукавих (Т. Шевченко). (як (мов, на́че і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  8. луда — ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ (ОДУ́РЮВАННЯ), ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВО розм., ДУРИСВІТСТВО розм., ОБЛУ́ДА розм., ОДУ́РА рідше, О́ШУК діал., ОШУ́КА діал., ЛУДА́ діал. Словник синонімів української мови
  9. луда — ЛУ́ДА, и, ж. 1. Те саме, що полу́да. День у день обсіювало сонце своїм золотисто-червоним світлом поверхню [снігу], викликувало луду (Коб., II, 1956, 17); Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте лу́ду (Шевч., І, 1951, 266). Словник української мови в 11 томах
  10. луда — Лу́да, -ди ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх. Шевч. 215. Словник української мови Грінченка