1. Фразеологічний словник української мови

луда

лу́да (полу́да) розпада́ється / розпаде́ться на оча́х чиїх, яких. Хто-небудь починає розуміти, усвідомлювати щось. Розпадеться луда На очах ваших неситих, Побачите славу, Живу славу дідів своїх І батьків лукавих (Т. Шевченко).

(як (мов, на́че і т. ін.)) полу́да (рідше лу́да) з оче́й спа́ла (опа́ла, спливла́ і т. ін.) у кого, кому і без додатка. Хтось правильно зрозумів, усвідомив що-небудь; прозрів. Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Та ж се Лис! (І. Франко); За один день та за ніч важких роздумів у багатьох вітробалчан наче полуда з очей спала (А. Головко); Мені зараз мов луда з очей спала (І. Франко); Мені наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Ірина Вільде); Але настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (В. Сосюра). полу́да з оче́й спада́є. В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові (С. Васильченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. луда — Лу́да: — більмо, обман, облуда [II,III] — обман, марево [16] — омана [IV,VI,VII,XI] луда́: полуда, обманъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. луда — лу́да іменник жіночого роду полуда Орфографічний словник української мови
  3. луда — Полуда, більмо; (на металі) емаль, г. емаля; П. омана, брехня. Словник синонімів Караванського
  4. луда — див. більмо Словник синонімів Вусика
  5. луда — -и, ж. 1》 Те саме, що полуда. 2》 діал. Омана, брехня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. луда — ЛУ́ДА, и, ж. 1. Те саме, що полу́да. Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте лу́ду (Т. Шевченко); День у день обсіювало сонце своїм золотисто-червоним світлом поверхню [снігу], викликувало луду (О. Кобилянська); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. луда — луда, лудан верхній одяг, плащ; рід блискучої матерії Словник застарілих та маловживаних слів
  8. луда — ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ (ОДУ́РЮВАННЯ), ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВО розм., ДУРИСВІТСТВО розм., ОБЛУ́ДА розм., ОДУ́РА рідше, О́ШУК діал., ОШУ́КА діал., ЛУДА́ діал. Словник синонімів української мови
  9. луда — ЛУ́ДА, и, ж. 1. Те саме, що полу́да. День у день обсіювало сонце своїм золотисто-червоним світлом поверхню [снігу], викликувало луду (Коб., II, 1956, 17); Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте лу́ду (Шевч., І, 1951, 266). Словник української мови в 11 томах
  10. луда — Лу́да, -ди ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх. Шевч. 215. Словник української мови Грінченка