1. Словник української мови у 20 томах

лупка

ЛУ́ПКА¹, и, ж., розм.

Биття.

ЛУ́ПКА², и, ж., діал.

Облізла або поїдена міллю бараняча шапка.

– Запережися личком, візьми лупку на голову та жени гуси пасти (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лупка — Облуплена або поїдена міллю бараняча шапка (Ів.Фр.) [II] лупка: облупленая или молью объѣденная баранья шапка [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. лупка — лу́пка 1 іменник жіночого роду биття розм. лу́пка 2 іменник жіночого роду облізла шапка діал. Орфографічний словник української мови
  3. лупка — див. шапка Словник синонімів Вусика
  4. лупка — I -и, ж., розм. Биття. Лупки дати. II -и, ж., діал. Облізла чи поїдена міллю бараняча шапка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лупка — ПОБО́Ї (удари, яких завдають кому-небудь), БИТТЯ́, БІ́ЙКА, БІЙ розм., ЛУ́ПКА розм., ХЛЬОСТ (ХЛЬОСТА) розм., ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм., ПРИПА́РКА ірон., ЛУ́ПЕНЬ діал., ХЛЬО́РА діал., ХАЛАЗІ́Я діал. Словник синонімів української мови
  6. лупка — ЛУ́ПКА¹, и, ж., розм. Биття. Лу́пки да́ти — побити. Позирнув Петро на вузлик собі.. Коли б хоч не відняв, та отут лупки не дав, або й не зарізав прямо (Тесл., Вибр. Словник української мови в 11 томах