любощі
ЛЮ́БОЩІ, ів, мн.
Те саме, що любо́в 1.
Козаки не дуже вдавались у любощі; знали сю неміч найбільш дівчата да молодиці (П. Куліш);
Любощі як сон: не заїси, не заспиш: раз чоловік родиться, раз і любить... (Ганна Барвінок);
Осадчий по-дружньому тріпонув мене за руку й тоді вже поважніше промовив: – Ну, любощі любощами, а справа – справою! Збирайтеся (Б. Антоненко-Давидович);
За любощі розбиті Гірким плачем поплатиться зухвала! (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);
// Інтимні стосунки з іншою особою.
Заводить [Тетяна] любощі з регентами і з сільськими писарями (С. Васильченко);
Їй Марії аж млосно стає від тих струсів, бо нагадує те коливання їй її любощі з чоловіком, якого вже давно нема з Києва (Ю. Логвин);
Міцно приріс [Пилип] душею до Каськи, приперчила вона йому серце, либонь, і любощі їхні були палкі (Ю. Мушкетик).
Значення в інших словниках
- любощі — лю́бощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
- любощі — Кохання, любов; (любування) пестощі, милування. Словник синонімів Караванського
- любощі — -ів, мн. Те саме, що любов 1). || Інтимні стосунки з особою іншої статі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- любощі — КОХА́ННЯ (глибока сердечна прихильність до особи іншої статі), ЛЮБО́В, ПОЧУТТЯ́, ЗАКОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БОЩІ, ЛЮ́БІСТЬ розм., УПОДО́БА (ВПОДО́БА) діал., ЛЮБВА́ (ЛЮБА́) діал., МИ́ЛІСТЬ заст.; ПРИ́СТРАСТЬ, ЖАГА́ (сильне, нестримне почуття). Словник синонімів української мови
- любощі — Лю́бощі, -щів, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- любощі — ЛЮ́БОЩІ, ів, мн. Те саме, що любо́в 1. Любощі як сон: не заїси, не заспиш: раз чоловік родиться, раз і любить… (Барв., Опов.., 1902, 118); Поранив козак серце не в хороброму бою, а в нещасливому коханні; замутили любощі та ревнощі йому голову (Вол., Дні.. Словник української мови в 11 томах
- любощі — Лю́бощі, -щів ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Ном. № 12563. Щирії любощі серденьку одрада. Словник української мови Грінченка