любощі

КОХА́ННЯ (глибока сердечна прихильність до особи іншої статі), ЛЮБО́В, ПОЧУТТЯ́, ЗАКОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БОЩІ, ЛЮ́БІСТЬ розм., УПОДО́БА (ВПОДО́БА) діал., ЛЮБВА́ (ЛЮБА́) діал., МИ́ЛІСТЬ заст.; ПРИ́СТРАСТЬ, ЖАГА́ (сильне, нестримне почуття). Дух палкого кохання в молодих душах неначе повіяв на неї крилом, навіяв спомин про її давню, молоду любов (І. Нечуй-Левицький); Зів'яло з часом та почало гаснути в серці Йоновім і почуття до Гашіци (М. Коцюбинський); Вона ще вчора надумала, що з нашого закохання нічого не буде — ні щастя, ні вжитку, бо позавчора негарний сон їй снився (Марко Вовчок); Замутили любощі та ревнощі йому голову (І. Волошин); Паде пір'я із явір'я, паде пір'я з бука, Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Збіга мені на думку — з чого те береться часом, чим держиться те, мовляв уподоба, чи любва? (Марко Вовчок); (Русалка:) Вода ж не держить сліду від рана до обіду, так, як твоя люба або моя журба! (Леся Українка); Свою пристрасть і свою ніжність зберігала вона для людини, яку любить давно (А. Шиян); (Маріквіта:) Квітки з гранати, то знак жаги (Леся Українка).

ЛЮБО́В (любовні стосунки), ЛЮ́БОЩІ мн., ЛЮ́БІСТЬ рідше, РОМА́Н розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ШУ́РИ-МУ́РИ мн., розм., АМУ́РИ мн., розм. заст., РОМА́НС діал. Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Ю. Яновський); Село вгамувалося, поснуло, молоді серця впивалися піснею, любощами, волею... (К. Гордієнко); Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Вже не один роман був в житті гарного Селаброса. До його краси, до його повних червоних уст липнули молоді й панни, й панії (І. Нечуй-Левицький); З великою неохотою йшов Захарко до Кирила говорити про фіглі-міглі наймолодшої невістки Оксани, яка, промучившись півроку з Зяриком, крадькома знаходила собі втіху з Карпом... (А. Іщук); (Фенька:) Прибічники Андрія Дудки.. захопили власть!.. А він розводить шури-мури з Люською! (Я. Мамонтов); Вона була зроду така, що не любувалася в ніяких романсах.. Коли ж кому мило її поцілувати, то що це їй вадить? (Лесь Мартович).

ЛЮ́БОЩІ мн. (прояви ніжності, кохання), ПЕ́СТОЩІ мн., МИЛУВА́ННЯ фольк., розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Село вгамувалося, поснуло, молоді серця впивалися піснею, любощами, волею... (К. Гордієнко); Здавалося, так і створена вона (Любов Григорівна) тільки для пестощів та прогулянок (І. Ле); Місяцю-молодче! .. Не дай свій вік здівувати та милування не зазнати, приверни його, Юрка, до мене ... (М. Стельмах).