любощі

Значення в інших словниках

1. любощі — лю́бощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
2. любощі — -ів, мн. Те саме, що любов 1). || Інтимні стосунки з особою іншої статі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. любощі — ЛЮ́БОЩІ, ів, мн. Те саме, що любо́в 1. Козаки не дуже вдавались у любощі; знали сю неміч найбільш дівчата да молодиці (П. Куліш); Любощі як сон: не заїси, не заспиш: раз чоловік родиться, раз і любить... Словник української мови у 20 томах
4. любощі — КОХА́ННЯ (глибока сердечна прихильність до особи іншої статі), ЛЮБО́В, ПОЧУТТЯ́, ЗАКОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БОЩІ, ЛЮ́БІСТЬ розм., УПОДО́БА (ВПОДО́БА) діал., ЛЮБВА́ (ЛЮБА́) діал., МИ́ЛІСТЬ заст.; ПРИ́СТРАСТЬ, ЖАГА́ (сильне, нестримне почуття). Словник синонімів української мови
5. любощі — Лю́бощі, -щів, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. любощі — ЛЮ́БОЩІ, ів, мн. Те саме, що любо́в 1. Любощі як сон: не заїси, не заспиш: раз чоловік родиться, раз і любить… (Барв., Опов.., 1902, 118); Поранив козак серце не в хороброму бою, а в нещасливому коханні; замутили любощі та ревнощі йому голову (Вол., Дні.. Словник української мови в 11 томах
7. любощі — Лю́бощі, -щів ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Ном. № 12563. Щирії любощі серденьку одрада. Словник української мови Грінченка