людино-день

ЛЮДИ́НО-ДЕНЬ, дня́, ч.

Одиниця обліку робочого часу, що враховує вихід робітника на роботу та його участь у виробництві протягом дня, незалежно від кількості фактично відпрацьованих годин.

Деякі лікарі так і сприймають їх: “Пішов мій стравохід”, “пішли мої ноги”. Або ж як декотрі начальники, які бачать перед собою одиниці: “людино-дні”, “людино-години”. Ні, він не міг мати людей за палички й цифри (Ю. Мушкетик);

Однією з форм примусової, на рівні рабської, праці в колгоспах було встановлення партійними органами далеко не для всіх посильної кількості людино-днів (людино-виходів) (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. людино-день — люди́но-день іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. людино-день — -дня, ч. Одиниця обліку робочого часу, що враховує вихід робітника на роботу і його участь у виробництві протягом дня, незалежно від кількості фактично відпрацьованих годин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. людино-день — ЛЮДИ́НО-ДЕНЬ, дня́, ч. Одиниця обліку робочого часу, що враховує вихід робітника на роботу і його участь у виробництві протягом дня, незалежно від кількості фактично відпрацьованих годин. Для визначення продуктивності праці користуються трудоднем. .. Словник української мови в 11 томах
  4. людино-день — рос. человеко-день одиниця обліку робочого часу. Відпрацьованим Л.-д. вважають вихід робітника на роботу і його участь у виробництві незалежно від кількості відпрацьованих ним у цей день годин. До відпрацьованих Л.-д. належать: Л.-д.. Eкономічна енциклопедія