1. Словник української мови у 20 томах

лютість

ЛЮ́ТІСТЬ, тості, ж.

Властивість за знач. лю́тий¹ 1–3.

Нехай ще сильний Батиїв звір, але підбився вже він. Нехай лютує, але народна мудрість говорить: лютість – не ознака могутності (А. Хижняк);

Обличчю князя найгірш додавало лютості високе чоло з глибокою морщиною між очима (О. Стороженко);

Староста аж губи закусив із лютості. Коли би так не було більше людей, був би бив Підошву (Л. Мартович);

По пустій долині вихр скиглив і бивсь над нею, свистів у річки берегах крутих, тьмив пітьму ночі лютістю своєю (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лютість — (почуття гніву) лють, скаженість. ЛЮТО, жорстоко, по-варварському. ЛЮТУВАТИ (бути в стані гніву) лютуватися, злитися, звіріти, шаленіти. Словник синонімів Полюги
  2. лютість — лю́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. лютість — див. лють Словник синонімів Вусика
  4. лютість — -тості, ж. Власт. за знач. лютий I 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лютість — ЛЮТЬ (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), ЛЮ́ТІСТЬ, РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ, РОЗЛЮТО́ВАНІСТЬ, ЛЮ́ТОЩІ, СКАЖЕ́НІСТЬ, ПА́СІЯ діал., Я́РІСТЬ рідше. Словник синонімів української мови
  6. лютість — Лю́тість, -тости, -тості, -тістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лютість — ЛЮ́ТІСТЬ, тості, ж. Власт. за знач. лю́тий¹ 1 — 3. Нехай ще сильний Батиїв звір, але підбився вже він. Нехай лютує, але народна мудрість говорить: лютість — не ознака могутності (Хижняк... Словник української мови в 11 томах
  8. лютість — Лютість, -тости ж. Ярость, свирѣпость. Стор. МПр. 61. Котл. Ен. V. 68. Словник української мови Грінченка