1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лютість

лю́тість

-тості, ж.

Власт. за знач. лютий I 1-3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лютість — (почуття гніву) лють, скаженість. ЛЮТО, жорстоко, по-варварському. ЛЮТУВАТИ (бути в стані гніву) лютуватися, злитися, звіріти, шаленіти. Словник синонімів Полюги
  2. лютість — лю́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. лютість — див. лють Словник синонімів Вусика
  4. лютість — ЛЮ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. лю́тий¹ 1–3. Нехай ще сильний Батиїв звір, але підбився вже він. Нехай лютує, але народна мудрість говорить: лютість – не ознака могутності (А. Словник української мови у 20 томах
  5. лютість — ЛЮТЬ (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), ЛЮ́ТІСТЬ, РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ, РОЗЛЮТО́ВАНІСТЬ, ЛЮ́ТОЩІ, СКАЖЕ́НІСТЬ, ПА́СІЯ діал., Я́РІСТЬ рідше. Словник синонімів української мови
  6. лютість — Лю́тість, -тости, -тості, -тістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лютість — ЛЮ́ТІСТЬ, тості, ж. Власт. за знач. лю́тий¹ 1 — 3. Нехай ще сильний Батиїв звір, але підбився вже він. Нехай лютує, але народна мудрість говорить: лютість — не ознака могутності (Хижняк... Словник української мови в 11 томах
  8. лютість — Лютість, -тости ж. Ярость, свирѣпость. Стор. МПр. 61. Котл. Ен. V. 68. Словник української мови Грінченка