1. Словник української мови у 20 томах

ляпка

ЛЯ́ПКА, и, ж., розм.

Пляма від чого-небудь.

Велика ляпка просто на обгортці [зошита] неприємно вразила директора (О. Донченко);

Блимаю злякано: на першій же сторінці анкети – жирна фіолетова пляма .. Ляпка на анкеті – це вже не годиться (Є. Доломан);

* У порівн. Їх було четверо .. Двоє вже літні, в одного на лівій щоці фіолетова родимка – як чорнильна ляпка (Г. Усач).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ляпка — ля́пка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ляпка — -и, ж., розм. 1》 Пляма від чого-небудь. 2》 зах. Базікання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ляпка — ПЛЯ́МА (частина поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням), ЛА́ТКА, ПЛІШИ́НА розм.; ПЛЯ́МКА, ЦЯ́ТКА розм., ЦЯ́ТА розм., ЦЯТИ́НА розм. (невелика); ПІДПА́ЛИНА, ВІДМІ́ТИНА (перев. на тілі тварини, птаха); ЛЯ́ПКА розм. Словник синонімів української мови
  4. ляпка — ЛЯ́ПКА, и, ж., розм. Пляма від чого-небудь. Велика ляпка просто на обгортці [зошита] неприємно вразила директора (Донч., II, 1956, 350). Словник української мови в 11 томах
  5. ляпка — Ля́пка, -ки ж. 1) Пятно. Ляпка на сіряці. Новомоск. у. 2) Болтовня. Вх. Лем. 433. Словник української мови Грінченка