ляхи
ЛЯ́ХИ, ів, мн. (одн. лях, а, ч.; ля́шка, и, ж.), заст.
Поляки.
Не мрачка то осідає, не туман лягає, Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає (М. Шашкевич);
Прощай, коханий ляше-друже! Час розістатись настає (П. Грабовський);
Над Полонним не чорна хмара вставала: Не одна пані-ляшка удовою зосталась (А. Кащенко);
Поміж деревами скрізь появилися ляхи з шаблями й списами (О. Довженко);
Я пiд коридорною лiхтарнею в ратушi почну писати до прекрасної ляшки листа (Р. Андріяшик);
– Виведіть їх до границі, – сказав сотник, – хай ідуть за річку до ляхів! (Валерій Шевчук);
– Не треба продавати, адмірале, останній корабель ані москалям, ані туркам, ні ляхам, ні варягам з печенігами (Г. Тарасюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ляхи — -ів, мн. (одн. лях, -а, ч.; ляшка, -и, ж.), іст. Поляки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ляхи — Стаpoукpаїнська назва пoляків; впеpше трапляється в Пoвісті вpеменних літ та ін. літoписах; у нoві часи зневажлива коннотація, інкoли для oзначення пoл. шляхти. Універсальний словник-енциклопедія
- ляхи — ЛЯ́ХИ, ів, мн. (одн. лях, а, ч.; ля́шка, и, ж.), іст. Поляки. Отож у клечальну неділю їх і повінчано обох, Таки в домашньому костьолі. Вони ляхи були (Шевч., II, 1953,64); [Перун:] От чим він видумав лякати! Страхи не ляхи, пане начальнику! (Фр. Словник української мови в 11 томах