ляхи
Стаpoукpаїнська назва пoляків; впеpше трапляється в Пoвісті вpеменних літ та ін. літoписах; у нoві часи зневажлива коннотація, інкoли для oзначення пoл. шляхти.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ляхи — -ів, мн. (одн. лях, -а, ч.; ляшка, -и, ж.), іст. Поляки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ляхи — ЛЯ́ХИ, ів, мн. (одн. лях, а, ч.; ля́шка, и, ж.), заст. Поляки. Не мрачка то осідає, не туман лягає, Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає (М. Шашкевич); Прощай, коханий ляше-друже! Час розістатись настає (П. Словник української мови у 20 томах
- ляхи — ЛЯ́ХИ, ів, мн. (одн. лях, а, ч.; ля́шка, и, ж.), іст. Поляки. Отож у клечальну неділю їх і повінчано обох, Таки в домашньому костьолі. Вони ляхи були (Шевч., II, 1953,64); [Перун:] От чим він видумав лякати! Страхи не ляхи, пане начальнику! (Фр. Словник української мови в 11 томах