1. Словник української мови у 20 томах

лібералізм

ЛІБЕРАЛІ́ЗМ, у, ч.

1. Політичний та ідеологічний рух, що відстоює свободу підприємництва, парламентський устрій, демократичні права та свободу особи.

Вер ненавиділа інтелігенцію, парламентаризм, лібералізм, слова про поступ, прогрес, еволюціонізм, ідеали добра й гуманістичної добрості (В. Домонтович);

Лібералізм проголошує, що ініціативна (активна), вільна, тобто неконтрольована, діяльність осіб, головним чином економічна й політична, є справжнім джерелом поступу в суспільному житті (з наук. літ.).

2. заст. Вільнодумні погляди; вільнодумство.

– Гм, та воно-то так, – сказав якимось силуваним голосом Леон, щоб і в тій тяжкій хвилі показати себе лібералом, хоч в душі страшно кляв і Бенедя, і кумпанію, і свій глупий лібералізм (І. Франко);

– Ф'юю! – свиснув Антоша .. – Страх, що діється всюди, а тут ще ви, татку, з своїм лібералізмом (М. Коцюбинський);

– Потім ще от що... Ти почнеш з батьком свій лібералізм виказувати. Бога, мовляв, нема, релігія – це забобони... Правда? (В. Винниченко);

І нічого розводити гнилий лібералізм, що план нереальний, що зерна не вистачить, і на посів (А. Дімаров).

3. перен. Відступ від певних правил, норм поведінки та ін.

– Вона б оце дала тобі джосу за свячене зілля та зело. Це ж для неї був би страшний лібералізм! – сказав Радюк (І. Нечуй-Левицький);

Я сама завжди була проти лібералізму у справі перекладу і тільки брак техніки примушував мене уживати ліберальних способів (Леся Українка);

Вигнали [чорта] за гнилий лібералізм і буржуазний гуманізм (В. Барка);

У питаннях культури мови ми маємо відмовитися від двох крайнощів: антинаукового пуризму і небажаного лібералізму (із журн.).

4. перен., розм. Надмірна терпимість, потурання (звичайно шкідливе) кому-, чому-небудь.

Я радий ще раз доказати свою демократичність, свій комунальний лібералізм (М. Хвильовий);

Хома тим часом ходив по возах, вергав важкі ящики, вичитував за лібералізм їздовим, які, мовляв, приймають на схорону різний мотлох (О. Гончар);

// ірон..

Практика 1937–1938 років, коли треба було не стільки карати порушників режиму, скільки ізольовувати запідозрюваних у таборовій контрреволюції, виявила цілковиту непридатність невеликого сізо до нових вимог, а патріархальність умов утримання в ньому в'язнів одгонила таким гнилим лібералізмом, що новий начальник табору .. відразу заходився будувати сізо (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лібералізм — лібералі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лібералізм — Спосіб мислення з приводу людства і політики, який протягом останніх чотирьох століть надихнув декілька політичних течій у Європі та країнах, на які європейська культура має значний вплив. Енциклопедія політичної думки
  3. лібералізм — -у, ч. 1》 Політичний напрям, який в епоху феодального кріпосництва та буржуазних революцій обстоював свободу буржуазії. 2》 Який дотримується вільнодумних поглядів; вільнодумство. || перен. Відступ від певних правил, норм етикету тощо. 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лібералізм — Волелюбство Словник чужослів Павло Штепа
  5. лібералізм — (англ. liberalizm) в економіці сукупність поглядів на функціонування господарства і принципи економічної політики, що усувають необхідність широкого втручання держави в економічне життя. Економічний словник
  6. лібералізм — лібералі́зм (від лат. liberalis – вільний) 1. В первісному розумінні – вільнодумство. 2. Безпринципне, примиренське ставлення до негативних явищ, до ворогів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. лібералізм — Соціальна філософія та політична концепція, яка проголошує, що вільна і неконтрольована діяльність осіб, головним чином економічна й політична, є джерелом поступу в суспільному житті; почав формуватися наприкінці XVII ст.; джерелом... Універсальний словник-енциклопедія
  8. лібералізм — ЛІБЕРАЛІЗМ (від лат. liberalis — вільний) — 1) Світоглядна орієнтація, спосіб мислення, умонастрій, які характеризуються зосередженістю на проблемах емансипації, розширенні меж та форм свободи, перш за все — свободи особистості. Філософський енциклопедичний словник
  9. лібералізм — ЛІБЕРАЛІ́ЗМ (дотримання вільнодумних поглядів), ВІЛЬНОДУ́МСТВО. Лібералізм молодого Фальцфейна зайшов до того, що він, у відміну від інших Фальцфейнів, майже не займався рукоприкладством (О. Словник синонімів української мови
  10. лібералізм — Лібералі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. лібералізм — ЛІБЕРАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Політичний напрям, який в епоху феодального кріносництва та буржуазних революцій відстоював свободу буржуазії і став глибоко реакційним із встановленням її політичного панування. Революція [1905... Словник української мови в 11 томах
  12. лібералізм — рос. либерализм 1.У первісному розумінні — вільнодумство. 2. Безпринципне, примиренське ставлення до негативних явищ, до ворогів. Eкономічна енциклопедія