лібералізм

ЛІБЕРАЛІ́ЗМ, у, ч.

1. Політичний напрям, який в епоху феодального кріносництва та буржуазних революцій відстоював свободу буржуазії і став глибоко реакційним із встановленням її політичного панування.

Революція [1905 р.] надзвичайно швидко викрила лібералізм і показала на ділі його контрреволюційну природу (Ленін, 13, 1949, 95);

Шевченко був непримиренним борцем проти українського буржуазного націоналізму і лібералізму (Рильський, III, 1956, 22).

2. заст. Який дотримується вільнодумних поглядів; вільнодумство.

— Ф’юю! — свиснув Антоша.. — Страх, що діється всюди, а тут ще ви, татку, з своїм лібералізмом (Коцюб., II, 1955, 387);

В 1826 р. остаточно був відмінений цензурний статут 1804 р., з якого, втім, за 20 років за допомогою різних уточнень і доповнень вже майже вивітрився дух лібералізму (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 65);

// перен. Відступ від певних правил, норм етикету тощо.

Вона сіла серед канапи, ..заклала ногу на ногу, ще й трохи простягла її набік, що в сільських паннів вважається за страшенний лібералізм (Н.-Лев., IV, 1956, 116);

Я сама завжди була проти лібералізму у справі перекладу і тільки брак техніки примушував мене уживати ліберальних способів (Л. Укр., V, 1956, 89).

3. перен., розм. Зайва терпимість, потурання (звичайно шкідливе) кому-, чому-небудь.

Хома тим часом ходив по возах, вергав важкі ящики, вичитував за лібералізм їздовим, які, мовляв, приймають на схорону різний мотлох (Гончар, І, 1954, 286).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лібералізм — лібералі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лібералізм — Спосіб мислення з приводу людства і політики, який протягом останніх чотирьох століть надихнув декілька політичних течій у Європі та країнах, на які європейська культура має значний вплив. Енциклопедія політичної думки
  3. лібералізм — -у, ч. 1》 Політичний напрям, який в епоху феодального кріпосництва та буржуазних революцій обстоював свободу буржуазії. 2》 Який дотримується вільнодумних поглядів; вільнодумство. || перен. Відступ від певних правил, норм етикету тощо. 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лібералізм — Волелюбство Словник чужослів Павло Штепа
  5. лібералізм — ЛІБЕРАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Політичний та ідеологічний рух, що відстоює свободу підприємництва, парламентський устрій, демократичні права та свободу особи. Словник української мови у 20 томах
  6. лібералізм — (англ. liberalizm) в економіці сукупність поглядів на функціонування господарства і принципи економічної політики, що усувають необхідність широкого втручання держави в економічне життя. Економічний словник
  7. лібералізм — лібералі́зм (від лат. liberalis – вільний) 1. В первісному розумінні – вільнодумство. 2. Безпринципне, примиренське ставлення до негативних явищ, до ворогів. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. лібералізм — Соціальна філософія та політична концепція, яка проголошує, що вільна і неконтрольована діяльність осіб, головним чином економічна й політична, є джерелом поступу в суспільному житті; почав формуватися наприкінці XVII ст.; джерелом... Універсальний словник-енциклопедія
  9. лібералізм — ЛІБЕРАЛІЗМ (від лат. liberalis — вільний) — 1) Світоглядна орієнтація, спосіб мислення, умонастрій, які характеризуються зосередженістю на проблемах емансипації, розширенні меж та форм свободи, перш за все — свободи особистості. Філософський енциклопедичний словник
  10. лібералізм — ЛІБЕРАЛІ́ЗМ (дотримання вільнодумних поглядів), ВІЛЬНОДУ́МСТВО. Лібералізм молодого Фальцфейна зайшов до того, що він, у відміну від інших Фальцфейнів, майже не займався рукоприкладством (О. Словник синонімів української мови
  11. лібералізм — Лібералі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. лібералізм — рос. либерализм 1.У первісному розумінні — вільнодумство. 2. Безпринципне, примиренське ставлення до негативних явищ, до ворогів. Eкономічна енциклопедія