лівий

ЛІ́ВИЙ, а, е.

1. Розміщений з того боку тіла, де функціонує серце; протилежне правий.

Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою: Бачиш, праву ногу Чи то ліву підстрелено... (Т. Шевченко);

Андрій зціпив зуби, аж йому набрякли щелепи, склав демонстративно руки на грудях, закинув знову праву ногу на ліву й вп'явся пломеніючим зором в збожеволілу фурію (І. Багряний);

Рекс – як мертвий, вухом не здригне: хай собі гріються. Тільки розтулить око, ліве чи праве, сонно блимне: ну, як там, зручно всім? (В. Близнець);

Шлях крові від лівого шлуночка через артерії, капіляри і вени всіх органів називають великим колом кровообігу (з навч. літ.);

// Розміщений з боку тієї руки, яка ближча до серця.

З лівого боку верхівця, прип'ятий поводом до його сідла, біг другий осідланий кінь, очевидячки, захоплений для переміни втомленого (А. Кащенко);

Шосе .. простяглося рівно між двох водяних просторів – буро-зеленавої смуги Дунаю праворуч і величезного спокійно-синього плеса Кагулу – з лівого боку (Ю. Смолич);

// Розміщений з цього боку, якщо стояти обличчям у напрямі руху (річки, притоки і т. ін.).

Грім все гуркоче, і руда хмара лівим крилом обійма небо (М. Коцюбинський);

Багратіон з усіма полками переправився на лівий берег Дніпра (П. Кочура);

Весь лівий берег, який ще за хвилину перед тим здавався безлюдним, тепер ожив, заворушився (О. Гончар);

// у знач. ім. лі́ва, вої, ж. Ліва рука; лівиця.

Кум-полковник вкотив у двір сивими кіньми .. Усе вуса закручує правицею, а лівою шаблю придержує (Марко Вовчок);

– А ви, капітан, по заповіді поступаєте: хай права не знає, що робить ліва, – зареготався Книш (Панас Мирний);

– Та я міг би це [колоду] підняти однією лівою (А. Крижанівський).

2. Який пропагує та втілює в життя ідеї свободи, справедливості, рівності людей перед законом, невідворотності прогресу, відмову від консерватизму в різних галузях людської діяльності.

Я сидів і переглядав газети, які в провідних статтях і фейлетонах страшенно клопоталися про те, чи буде наша нова Дума ліва, чи буде вона права (В. Самійленко);

Це був час, коли по суті починав панувати утрируваний у різних лівих теоріях образ революціонера (В. Підмогильний);

Вступивши до Вільної академії пролетарської літератури, друкуючись у журналі “Вапліте”, ми горнулися до її, так би мовити, “лівого” крила (М. Бажан);

Точне визначення терміна “лівий” нині дати дуже важко, але, звичайно, це слово асоціюється в нас із такими ідеями та уявленнями, як егалітаризм, обстоювання інтересів (організованого) робітничого класу, курс на націоналізацію промисловості, нетерпимість до ієрархічної структури суспільства, протести проти націоналістичної спрямованості зовнішньої та оборонної політики (з газ.);

// Який дотримується таких поглядів і використовує відповідні методи для їхнього втілення в життя.

Відомий дослідник тероризму Л. Діспо ввважає, що слід виокремлювати “тероризм лівих держав”, “тероризм правих держав”, “тероризм правої опозиції”, “тероризм лівої опозиції” (з наук. літ.);

// у знач. ім. лі́ві, вих, мн. Той, хто дотримується таких поглядів у політиці.

– Ну... що ж там? Чия гору взяла, чи праві, чи ліві? (Панас Мирний);

На Гробки до померлих предків поспішають усі – учителі, міністри, бізнесмени, програмісти, члени різних партій, ліві та праві, інтелектуали та білявки (з публіц. літ.).

3. розм. Виготовлений, здобутий за допомогою протизаконних методів, нелегальним шляхом.

– Та мил-чоловіче, – заблагав продавець, стишивши голос і поглядаючи в її бік, – я вже втомився пояснювати: не можу я взяти лівий товар! (І. Роздобудько);

Затрачені гроші компенсувалися також незаконними способами, до числа яких входило виготовлення лівої продукції (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лівий — лі́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лівий — Лівобічний; П. ліберальний, зн. лівацький. Словник синонімів Караванського
  3. лівий — [л’івией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. лівий — -а, -е. 1》 Розташований з того боку тіла, де міститься серце; прот. правий. || Розташований з боку тієї руки, яка ближча до серця. || Розташований з цього боку, якщо стояти обличчям у напрямі руху (річки тощо). || у знач. ім. ліва, -вої... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лівий — лі́вий 1. підроблений, фальшивий (ср, ст) ◊ лівий штос → штос 2. помилковий (ст) 3. брехливий (ст) ◊ ліва ка́мпа → кампа 4. зароблений нечесно (м, ср) 5. необлікований (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. лівий — А, -е. 1. Чужий, не наш. Тому немає різниці, на чий млин воду лити: «ліве» (не наше) ж не тхне, навіть із оборудки з лежалим соєвим м'ясом (ПіК). Словник сучасного українського сленгу
  7. лівий — вста́ти на лі́ву (не на ту) но́гу. Бути роздратованим, у поганому настрої. На обрії веселе сонце, в небі жодної хмаринки, але навколо якось непривітно, похмуро. То, мабуть, від того, що поліцаї сьогодні встали на ліву ногу (Ю. Фразеологічний словник української мови
  8. лівий — ЛІВИ́ЦЯ (ліва рука), ЛІ́ВА у знач. ім. Лівиця втримувала залізного прута, а правиця била молотом (Б. Харчук); І той, що мертвих, на баяні Загравши, розбудити вмів, Та десь побіля Обояні На лівій пальці погубив (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
  9. лівий — Лі́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. лівий — ЛІ́ВИЙ, а, е. 1. Розташований з того боку тіла, де міститься серце; протилежне правий. Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою: Бачиш, праву ногу Чи то ліву підстрелено… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. лівий — Лівий, -а́, -е́ 1) Лѣвый. Повернувся козак Нечай на лівую руку, не вискочить Нечаїв кінь із лядського трупу. 2) — бік. Въ вышивкѣ: изнанка. Шух. І. 154. Словник української мови Грінченка