лівий
лі́вий
-а, -е.
1》 Розташований з того боку тіла, де міститься серце; прот. правий.
|| Розташований з боку тієї руки, яка ближча до серця.
|| Розташований з цього боку, якщо стояти обличчям у напрямі руху (річки тощо).
|| у знач. ім. ліва, -вої, ж. Ліва рука; лівиця. По ліву руку.
2》 Політично радикальний чи більш радикальний, ніж інші.
3》 розм. Побічний і незаконний.
4》 розм. Пов'язаний з виконанням ким-небудь якої-небудь роботи з метою отримання незаконного заробітку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лівий — лі́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- лівий — Лівобічний; П. ліберальний, зн. лівацький. Словник синонімів Караванського
- лівий — [л’івией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- лівий — ЛІ́ВИЙ, а, е. 1. Розміщений з того боку тіла, де функціонує серце; протилежне правий. Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою: Бачиш, праву ногу Чи то ліву підстрелено... (Т. Словник української мови у 20 томах
- лівий — лі́вий 1. підроблений, фальшивий (ср, ст) ◊ лівий штос → штос 2. помилковий (ст) 3. брехливий (ст) ◊ ліва ка́мпа → кампа 4. зароблений нечесно (м, ср) 5. необлікований (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- лівий — А, -е. 1. Чужий, не наш. Тому немає різниці, на чий млин воду лити: «ліве» (не наше) ж не тхне, навіть із оборудки з лежалим соєвим м'ясом (ПіК). Словник сучасного українського сленгу
- лівий — вста́ти на лі́ву (не на ту) но́гу. Бути роздратованим, у поганому настрої. На обрії веселе сонце, в небі жодної хмаринки, але навколо якось непривітно, похмуро. То, мабуть, від того, що поліцаї сьогодні встали на ліву ногу (Ю. Фразеологічний словник української мови
- лівий — ЛІВИ́ЦЯ (ліва рука), ЛІ́ВА у знач. ім. Лівиця втримувала залізного прута, а правиця била молотом (Б. Харчук); І той, що мертвих, на баяні Загравши, розбудити вмів, Та десь побіля Обояні На лівій пальці погубив (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
- лівий — Лі́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лівий — ЛІ́ВИЙ, а, е. 1. Розташований з того боку тіла, де міститься серце; протилежне правий. Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою: Бачиш, праву ногу Чи то ліву підстрелено… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- лівий — Лівий, -а́, -е́ 1) Лѣвый. Повернувся козак Нечай на лівую руку, не вискочить Нечаїв кінь із лядського трупу. 2) — бік. Въ вышивкѣ: изнанка. Шух. І. 154. Словник української мови Грінченка