1. Фразеологічний словник української мови

лівий

вста́ти на лі́ву (не на ту) но́гу. Бути роздратованим, у поганому настрої. На обрії веселе сонце, в небі жодної хмаринки, але навколо якось непривітно, похмуро. То, мабуть, від того, що поліцаї сьогодні встали на ліву ногу (Ю. Збанацький); (Личак:) Е, Матвію, ти сьогодні, мабуть, не на ту ногу встав. Сидиш, насупився, розумієш, як віл перед обухом (Я. Мамонтов). вста́ти з лі́вої ноги́. Сьогодні прокинувся (Федір Іполитович) пізно, по-недільному. Виспався на славу, встав начебто не з лівої ноги (Ю. Шовкопляс); — Проломилась хмара наді мною золотою чашею грози! Може, вранці десь на Чорногорі сонце встало з лівої ноги (Л. Костенко). вста́ти лі́вою ного́ю. Макар Іванович Ліжко встав, мабуть, із ліжка лівою ногою, бо так йому сьогодні не по собі щось, усе його дратує, усе турбує (М. Коцюбинський).

своя́к з лі́вої щоки́, ірон. Нерідна, чужа людина. (Маруся:) Сват він мені чи брат, чи яка рідня?.. (Іван:) Та так, ніби свояк з лівої щоки… (М. Кропивницький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лівий — лі́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лівий — Лівобічний; П. ліберальний, зн. лівацький. Словник синонімів Караванського
  3. лівий — [л’івией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. лівий — -а, -е. 1》 Розташований з того боку тіла, де міститься серце; прот. правий. || Розташований з боку тієї руки, яка ближча до серця. || Розташований з цього боку, якщо стояти обличчям у напрямі руху (річки тощо). || у знач. ім. ліва, -вої... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лівий — ЛІ́ВИЙ, а, е. 1. Розміщений з того боку тіла, де функціонує серце; протилежне правий. Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою: Бачиш, праву ногу Чи то ліву підстрелено... (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. лівий — лі́вий 1. підроблений, фальшивий (ср, ст) ◊ лівий штос → штос 2. помилковий (ст) 3. брехливий (ст) ◊ ліва ка́мпа → кампа 4. зароблений нечесно (м, ср) 5. необлікований (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. лівий — А, -е. 1. Чужий, не наш. Тому немає різниці, на чий млин воду лити: «ліве» (не наше) ж не тхне, навіть із оборудки з лежалим соєвим м'ясом (ПіК). Словник сучасного українського сленгу
  8. лівий — ЛІВИ́ЦЯ (ліва рука), ЛІ́ВА у знач. ім. Лівиця втримувала залізного прута, а правиця била молотом (Б. Харчук); І той, що мертвих, на баяні Загравши, розбудити вмів, Та десь побіля Обояні На лівій пальці погубив (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
  9. лівий — Лі́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. лівий — ЛІ́ВИЙ, а, е. 1. Розташований з того боку тіла, де міститься серце; протилежне правий. Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою: Бачиш, праву ногу Чи то ліву підстрелено… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. лівий — Лівий, -а́, -е́ 1) Лѣвый. Повернувся козак Нечай на лівую руку, не вискочить Нечаїв кінь із лядського трупу. 2) — бік. Въ вышивкѣ: изнанка. Шух. І. 154. Словник української мови Грінченка