1. Словник української мови у 20 томах

лікар

ЛІ́КАР, я, ч.

1. Фахівець з вищою медичною освітою.

[Старий пан:] Мені лікар заборонив виходити з кімнати (С. Васильченко);

Рана в нього не гоїлася, лікаря ж кликати не можна і ліків тут немає (В. Барка);

Лікар став по другий бік ліжка, підняв важке повіко умираючої, послухав, як вона дише, – скорботно підняв очі вгору (В. Малик);

Я вже казала тобі, дідусю, що мрію стати лікарем-психіатром (О. Бердник);

Коли у рану потрапить земля, потрібно негайно звернутися до лікаря, щоб він увів протиправцеву сироватку (з навч. літ.);

* Образно. Сонце, спочинок, чисте повітря – ось мої лікарі й ліки (М. Коцюбинський).

2. перен., книжн. Той, хто приносить полегшення, визволення, порятунок.

І сказав Він: Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я Господь, Лікар твій! (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лікар — (той, що лікує хворих) медик, доктор, жарт, ескулап, (що лікує нетрадиційними методами, часто зі словом народний,) цілитель. Словник синонімів Полюги
  2. лікар — лі́кар іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири лі́карі Орфографічний словник української мови
  3. лікар — Доктор, ж. ескулап, зн. коновал; (народній) знахур; (внутрішніх хвороб) терапевт, (дитячий) педіятр; (костоправ) хірург; (зубний) дентист; (тварин) ветеринар; (визнавець гомеопатії) гомеопат; (рядовий, у лікарні) ординатор; лікарчук. Словник синонімів Караванського
  4. лікар — [л’ікар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -реив'і/-р'у, кл. -р'у, мн. -р'і, -р'іў, д. -р'ам два л'ікар'і Орфоепічний словник української мови
  5. лікар — -я, ч. Особа з вищою медичною освітою, яка лікує хворих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лікар — Вибирай старого лікаря, а молодого адвоката. Старий лікар є практичний, а молодий адвокат дорого не возьме за справу, бо хоче заробити та своє імя вславити. Дорбий лікар має: орлине око, левине серце і жіночу руку. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. лікар — Я, ч. Той, хто має відповіді на поставлені питання, порадник. Що я тобі, лєкар? Сам розбирайся. ◇ То хто тобі лікар? — нічим не можу допомогти; сам винен. Словник сучасного українського сленгу
  8. лікар — син. айболит, ліпило. Словник жарґонної лексики української мови
  9. лікар — ЛІ́КАР (особа з вищою медичною освітою, що лікує хворих), МЕ́ДИК, ДО́КТОР розм., ЕСКУЛА́П жарт. заст., ЛІЧЕ́ЦЬ заст.; ЦІЛИ́ТЕЛЬ книжн. уроч., ЗЦІЛИ́ТЕЛЬ книжн. уроч. (той, хто зціляє, виліковує); КОНОВА́Л зневажл. (поганий лікар). Словник синонімів української мови
  10. лікар — Лі́кар, -ря, -реві, -рем, -рю! -рі́, -рі́в, -ря́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. лікар — ЛІ́КАР, я, ч. Особа з вищою медичною освітою, яка лікує хворих. [Старий пан:] Мені лікар заборонив виходити з кімнати (Вас., III, 1960, 215); Мабуть, не знайти на нашій Україні такого села, з якого б не вийшли десятки вчителів, лікарів... Словник української мови в 11 томах