лілуватий
ЛІЛУВА́ТИЙ, а, е.
З ліловим відтінком.
Корінь чистотілу Чунь витягнув із землі окремо .. Потім попростував до лілуватих вінчиків золототисячнику (В. Єшкілєв);
Вранці прохолодний сад виповнений лілуватим туманом (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me