1. Словник української мови в 11 томах

лілуватий

ЛІЛУВА́ТИЙ, а, е. З ліловим відтінком.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лілуватий — лілува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лілуватий — -а, -е. З ліловим відтінком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лілуватий — ЛІЛУВА́ТИЙ, а, е. З ліловим відтінком. Корінь чистотілу Чунь витягнув із землі окремо .. Потім попростував до лілуватих вінчиків золототисячнику (В. Єшкілєв); Вранці прохолодний сад виповнений лілуватим туманом (із журн.). Словник української мови у 20 томах