1. Словник української мови в 11 томах

лілійний

ЛІЛІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до лі́лія.

Мало крохмалю відкладається в листі злаків і майже не виявлено його у лілійних та орхідних рослин (Практ. з анат. рослин, 1955, 29);

Пташки ті голоснії, Лілійні ті квіти, Ті зірочки яснії… Коханнячко! Се ти! (Манж., Тв., 1955, 52);

// у знач. ім. лілі́йні, них, мн. — родина рослин, до яких належать лілія, тюльпан і т. ін.

До родини лілійних (Liliaceae) належать багаторічні трави з цибулинами (Практ. з систем, та морф. рослин, 1955, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лілійний — лілі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лілійний — -а, -е. Прикм. до лілія. || у знач. ім. лілійні, -них, мн. – родина рослин, до яких належать лілія, тюльпан і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лілійний — ЛІЛІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до лі́лія. Пташки ті голоснії, Лілійні ті квіти, Ті зірочки яснії... Коханнячко! Се ти! (І. Манжура); Сполохані ними ібіси й попелясті журавлі злітали, хрипко кричали; птиця атлас ховалась у горішньому гіллі дикої смокви... Словник української мови у 20 томах