лілійний
ЛІЛІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до лі́лія.
Пташки ті голоснії, Лілійні ті квіти, Ті зірочки яснії... Коханнячко! Се ти! (І. Манжура);
Сполохані ними ібіси й попелясті журавлі злітали, хрипко кричали; птиця атлас ховалась у горішньому гіллі дикої смокви; вивільги, птахи-каменярі стривожено пурхали між стрункими стеблами лілійних рослин, а рибалочки-зимородки покидали свою звичайну риболовлю (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).
2. у знач. ім. лілі́йні, них, мн. Родина рослин, до яких належать лілія, тюльпан і т. ін.
Серед рослин рідкісними стають зозулинцеві, тонконогі, айстрові, лілійні, амарилісові, півникові (з мови документів);
Велика (понад 3000 видів) родина лілійних об'єднує в основному багаторічні трави (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лілійний — лілі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- лілійний — -а, -е. Прикм. до лілія. || у знач. ім. лілійні, -них, мн. – родина рослин, до яких належать лілія, тюльпан і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лілійний — ЛІЛІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до лі́лія. Мало крохмалю відкладається в листі злаків і майже не виявлено його у лілійних та орхідних рослин (Практ. з анат. рослин, 1955, 29); Пташки ті голоснії, Лілійні ті квіти, Ті зірочки яснії… Коханнячко! Се ти! (Манж., Тв. Словник української мови в 11 томах