лінгвістичний
ЛІНГВІСТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до лінгвістики.
Нива нашої [літераторів] діяльності – спільна з працівниками лінгвістичної науки (Б. Антоненко-Давидович);
Пуризм не лише збагачує мову власними новотворами, а й розвиває мовний смак і мовну свідомість пересічних громадян, заохочує їх більше замислюватися над лінгвістичними питаннями (з наук. літ.).
2. заст. Пов'язаний з мовою; мовний.
Борисові було не до лінгвістичних тонкощів (П. Загребельний);
Кілька тижнів Молдову лихоманило. СРСР вступив у добу лінгвістичних воєн (О. Забужко);
Для розширення лінгвістичних знань і розвитку літератури важливо вивчення, розвиток і документування малопоширених мов (з наук. літ.);
Мовні огріхи, як правило, – наслідок недостатньої лінгвістичної компетентності дикторів (із журн.).
Значення в інших словниках
- лінгвістичний — лінгвісти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- лінгвістичний — [л'інгв'істичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- лінгвістичний — -а, -е. 1》 Стос. до лінгвістики. 2》 Пов'язаний з мовою; мовний. Лінгвістична філософія — напрям аналітичної філософії, одна з форм неопозитивізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лінгвістичний — Мовознавчий Словник чужослів Павло Штепа
- лінгвістичний — Лінгвісти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лінгвістичний — ЛІНГВІСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до лінгвістики. При вивченні художнього перекладу лінгвістичні питання цілком збігаються з питаннями стилістичними (Мовозн., XVIII, 1963, 69); Діалектологія — порівняно молода лінгвістична дисципліна (Нариси з діалектології. Словник української мови в 11 томах