1. Словник української мови в 11 томах

лінгвістичний

ЛІНГВІСТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до лінгвістики.

При вивченні художнього перекладу лінгвістичні питання цілком збігаються з питаннями стилістичними (Мовозн., XVIII, 1963, 69);

Діалектологія — порівняно молода лінгвістична дисципліна (Нариси з діалектології.., 1955, 4).

2. Пов’язаний з мовою; мовний.

Відтінки, бувши обов’язковими ознаками фонеми, передаються, як і всякі інші лінгвістичні категорії, від покоління до покоління (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінгвістичний — лінгвісти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лінгвістичний — [л'інгв'істичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. лінгвістичний — -а, -е. 1》 Стос. до лінгвістики. 2》 Пов'язаний з мовою; мовний. Лінгвістична філософія — напрям аналітичної філософії, одна з форм неопозитивізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лінгвістичний — Мовознавчий Словник чужослів Павло Штепа
  5. лінгвістичний — ЛІНГВІСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до лінгвістики. Нива нашої [літераторів] діяльності – спільна з працівниками лінгвістичної науки (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. лінгвістичний — Лінгвісти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)