1. Орфоепічний словник української мови

лінгвістичний

лінгвісти́чний

[л'інгв'істичнией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінгвістичний — лінгвісти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лінгвістичний — -а, -е. 1》 Стос. до лінгвістики. 2》 Пов'язаний з мовою; мовний. Лінгвістична філософія — напрям аналітичної філософії, одна з форм неопозитивізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лінгвістичний — Мовознавчий Словник чужослів Павло Штепа
  4. лінгвістичний — ЛІНГВІСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до лінгвістики. Нива нашої [літераторів] діяльності – спільна з працівниками лінгвістичної науки (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. лінгвістичний — Лінгвісти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лінгвістичний — ЛІНГВІСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до лінгвістики. При вивченні художнього перекладу лінгвістичні питання цілком збігаються з питаннями стилістичними (Мовозн., XVIII, 1963, 69); Діалектологія — порівняно молода лінгвістична дисципліна (Нариси з діалектології. Словник української мови в 11 томах