1. Словник української мови у 20 томах

лінза

ЛІ́НЗА, и, ж.

1. фіз. Оптичне скло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною і однією плоскою, здатне збирати або розсіювати промені, що проходять через нього.

Обіч стежки на лавках, поскладавши поруч милиці, сидять пенсіонери в окулярах з товстими лінзами (С. Андрухович);

* Образно. Аби душа була, мов лінза, без щербинки (П. Мовчан);

* У порівн. З його випуклих, як лінзи, очей падали у фужер сльози завбільшки з горошину (О. Чорногуз).

2. геол. Поклади, що залягають певними пластами.

У нижньому горизонті переважають різнозернисті кварцові піски та гравій, які у верхній частині заміщені середньо- і дрібнозернистими пісками з лінзами вуглистих глин і вторинних каолінів (з наук. літ.).

(1) Конта́ктні лі́нзи – спеціальні невеликі лінзи, які накладають безпосередньо на очі для корекції зору.

Контактні лінзи дозволяють займатися будь-яким видом спорту, не обмежують поля зору, не мають ефекту запотівання (з мови реклами);

Боря .. був худий і підстрижений, носив контактні лінзи й навіть, здається, робив манікюр (С. Жадан);

Всі, хто цього потребує, буде носити дуже якісні контактні лінзи, це дасть змогу міняти колір очей (В. Кожелянко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінза — лі́нза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лінза — -и, ж. 1》 Оптичне скло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною та однією плоскою, здатне збирати або розсіювати промені, що проходять крізь нього. 2》 чого. Поклади, що залягають певними пластами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лінза — Сочка, див. лупа, меніск Словник чужослів Павло Штепа
  4. лінза — лі́нза (нім. Linse, букв. – сочевиця) 1. Прозоре оптичне скло, обмежене правильними, здебільшого сферичними поверхнями. 2. Одна з форм залягання гірських порід. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. лінза — ЛІ́НЗА (прозоре оптичне скло, обмежене правильними, переважно сферичними поверхнями), СО́ЧКА заст. Вона вихоплює з рефлектора (маяка) велику надтріснуту лінзу й, притиснувши її до грудей, збігає вниз (В. Кучер); Пані Офка сіла біля комина. Словник синонімів української мови
  6. лінза — Лі́нза, -зи, -зі; лі́нзи, лінз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лінза — ЛІ́НЗА, и, ж. 1. Оптичне скло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною і однією плоскою, здатне збирати або розсіювати промені, що проходять через нього. Учений оком лінз Дивився на зерно (Воронько, Три покоління, 1950, 92); *У порівн. Словник української мови в 11 томах