лінза
ЛІ́НЗА, и, ж.
1. Оптичне скло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною і однією плоскою, здатне збирати або розсіювати промені, що проходять через нього.
Учений оком лінз Дивився на зерно (Воронько, Три покоління, 1950, 92);
*У порівн. Сергій Пастухов казав, що стінна газета в цеху, немовби лінза.. — Лінза! Вона ж збирав всі промені в один сильний промінь (Автом., В. Кошик, 1954, 71).
2. чого. Поклади, що залягають певними пластами.
В Амвросівці та Олександрівці лінзи глин вкладені в досить глибокі ерозійні жолоби, вимиті у крейдових та палеогенових породах (Геол. ж., XVI, 1, 1956, 75);
Всюди під колишнім курортом залягають лінзи і гнізда ртутної руди (Роб. газ., 24.ХІ 1962, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лінза — лі́нза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лінза — -и, ж. 1》 Оптичне скло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною та однією плоскою, здатне збирати або розсіювати промені, що проходять крізь нього. 2》 чого. Поклади, що залягають певними пластами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лінза — Сочка, див. лупа, меніск Словник чужослів Павло Штепа
- лінза — ЛІ́НЗА, и, ж. 1. фіз. Оптичне скло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною і однією плоскою, здатне збирати або розсіювати промені, що проходять через нього. Словник української мови у 20 томах
- лінза — лі́нза (нім. Linse, букв. – сочевиця) 1. Прозоре оптичне скло, обмежене правильними, здебільшого сферичними поверхнями. 2. Одна з форм залягання гірських порід. Словник іншомовних слів Мельничука
- лінза — ЛІ́НЗА (прозоре оптичне скло, обмежене правильними, переважно сферичними поверхнями), СО́ЧКА заст. Вона вихоплює з рефлектора (маяка) велику надтріснуту лінзу й, притиснувши її до грудей, збігає вниз (В. Кучер); Пані Офка сіла біля комина. Словник синонімів української мови
- лінза — Лі́нза, -зи, -зі; лі́нзи, лінз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)