1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лінза

лі́нза

-и, ж.

1》 Оптичне скло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною та однією плоскою, здатне збирати або розсіювати промені, що проходять крізь нього.

2》 чого. Поклади, що залягають певними пластами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінза — лі́нза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лінза — Сочка, див. лупа, меніск Словник чужослів Павло Штепа
  3. лінза — ЛІ́НЗА, и, ж. 1. фіз. Оптичне скло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною і однією плоскою, здатне збирати або розсіювати промені, що проходять через нього. Словник української мови у 20 томах
  4. лінза — лі́нза (нім. Linse, букв. – сочевиця) 1. Прозоре оптичне скло, обмежене правильними, здебільшого сферичними поверхнями. 2. Одна з форм залягання гірських порід. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. лінза — ЛІ́НЗА (прозоре оптичне скло, обмежене правильними, переважно сферичними поверхнями), СО́ЧКА заст. Вона вихоплює з рефлектора (маяка) велику надтріснуту лінзу й, притиснувши її до грудей, збігає вниз (В. Кучер); Пані Офка сіла біля комина. Словник синонімів української мови
  6. лінза — Лі́нза, -зи, -зі; лі́нзи, лінз Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лінза — ЛІ́НЗА, и, ж. 1. Оптичне скло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною і однією плоскою, здатне збирати або розсіювати промені, що проходять через нього. Учений оком лінз Дивився на зерно (Воронько, Три покоління, 1950, 92); *У порівн. Словник української мови в 11 томах