ліплений

ЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ліпи́ти 1.

Посудини, ліплені вільноруч, виготовлені з нечищеної глини (з наук. літ.);

// у знач. прикм.

[Кембль:] Портрети лиш мальовані бувають, все ж ліплене і різьблене – кумир, а не портрет (Леся Українка);

Очі з удаваною побожністю підводить [Стадницький] угору, до ліплених амурів (М. Стельмах);

Коли ж вона [скіфиня] внесла у друшляку лунарний символ – ліплені вареники, то греки також прийняли цей культ (Л. Костенко);

Колись Місяць був одним з головних богів на Русі і йому пращури приносили жертву – ліплений пиріг, вареник, що символізував нічне світило і захищав їх темної пори (В. Чемерис).