ліс

ЛІС, у, мн. ліси́, і́в, ч.

Природний або насаджений замкнений комплекс, зарослий переважно деревами й кущами.

Пішов Дідок у ліс по дрова (Л. Глібов);

Тихі сни снили непроглядні букові ліси (М. Грушевський);

Липневе сонце стояло вже над Котелевським лісом (М. Хвильовий);

Дівчинці раптом стало страшно. Згадала, як далеко вона зайшла в ліс (О. Донченко);

Ми вирушили назад, вийшли з лісу (О. Бердник);

Тоскний свист у порожнім лісі І пташиний колючий свист. Падолист (В. Стус);

// Дерева, які ростуть на такій площі.

З одного боку нависла гора кам'яна над хаткою, поросла лісом (Марко Вовчок);

Він [Семен] сам поїхав на вирубку лісу, ходив із сокирою... (Ю. Мушкетик);

Та недарма чатував могутній хитач землі Посейдон, сидячи на високій, порослій лісом горі (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

* У порівн. Хочуть нас вороги наші, як той ліс, вирубати і викорчувати, щоби тут своє насіння насіяти (Б. Лепкий);

Гриміли, ой гриміли бурі славні, війська, мов ліс, зростали над шляхами (Б.-І. Антонич);

// Певна ділянка такої площі.

Жив на Ганчарівці хазяїн заможний .. Було й поле, був і ліс (Г. Квітка-Основ'яненко);

Адвокат запропонував їм купити не тільки те пасовисько, а й маєток і ліси пана Брикальського (І. Франко);

// чого, перен. Велика кількість чого-небудь.

У вікна дивились грядки капусти і ліс кукурудзи (М. Коцюбинський);

Ліс очерету хилиться п'яний, Дивиться мрійно у воду (М. Рильський);

Городець був такий, як і колись, – порослий дрімучим лісом соняшників, кукурудзи (І. Багряний);

Олексій Максимович висунувся з вікна і теж ще здалеку замахав рукою у відповідь на цілий ліс радісно піднятих рук (Яків Баш).

(1) Корабе́льний ліс:

а) ліс з високими прямими деревами.

– У тій землі – багаті срібні копальні. А на пагорбах росте чудовий корабельний ліс (І. Білик);

б) високі прямі дерева, які використовують для будування кораблів, зокрема виготовлення щогл.

Рубають наші ліси, переводять на поташ, смолу й дьоготь. А корабельний ліс кудись під три чорти вивозять! (Ю. Логвин);

(2) Ліс лі́сом – дуже густий, високий.

Хліб налився, Ліс лісом трава... (Дніпрова Чайка);

(3) Чо́рний ліс – листяний ліс.

Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев (М. Коцюбинський);

Вечір опосів їх неподалік стольного городу Витичева, та князь не спинився на ночівлю – звернув через три-чотири гоні в холодний чорний ліс (І. Білик);

Прийшла кристалічна, тверда з чорних лісів запізніла вода (Ю. Андрухович).

△ Боніте́т лі́су див. боніте́т;

(4) Галере́йні ліси́ – ліси, розташовані вузькими смугами вздовж річок, що течуть серед безлісних просторів у посушливих областях саван і пустель.

У формуванні галерейних лісів основну роль відіграє не клімат, а специфіка місцеперебування (з наук.-попул. літ.);

У долинах річок формуються галерейні ліси із зеленими видами, що домінують (з навч. літ.);

По́лог лі́су (дере́в, наса́джень і т. ін.) див. по́лог;

(5) Спі́лий ліс – ліс, який досяг межового віку й придатний для використання.

Особливо інтенсивне вирубування ведеться в соснових і дубових посадках, у яких на спілий ліс припадає менше ніж 4% (з наук.-попул. літ.).

◇ Не ба́чити за дере́вами лі́су див. ба́чити;

(6) Те́мний ліс:

а) що-небудь незрозуміле, невідоме, заплутане і т. ін.

Справді, надруковані в різні часи і різними мовами – німецькою, угорською, румунською, – ті карти являли собою темний ліс (О. Гончар);

Далі й темний ліс для Богдана, бо, мабуть, тільки вузький спеціаліст розжує, розшолопає .. оте “виготовлення набивної монолітної футеровки” (В. Большак);

б) (зі сл. душа, людина і т. ін.) такий, якого не можна або дуже важко зрозуміти; потайний, незрозумілий.

Чужі люди – темний ліс (прислів'я);

– Правду кажуть, що чужа душа – темний ліс (В. Винниченко).