літ

ЛІТ¹, льо́ту і ле́ту, ч.

1. Те саме, що леті́ння.

Дзвонить [пісок] по скелях, а при скорім леті викликає вражіння сильно шумного дзвонення (О. Назарук);

Ніхто при такому скаженому леті не зміг би зіскочити живий (І. Багряний);

Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці (Григорій Тютюнник);

А дні летять, мов на крилах, і льоту їх не спинить (Д. Павличко);

На якусь мить буцім зависало [листя], .. аби по довгім, неймовірно довгім леті тихо й упокірливо лягти на пухкий, блякло-золотий наст (В. Дрозд);

// Те саме, що літа́ння.

Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят як знак початку вечірнього льоту (Олесь Досвітній);

Вдивляючись у вікно літака У межу між світлом і темінню Таку виразну у нічному далекому леті Згадую твій погляд (Ю. Покальчук).

2. спец. Період найінтенсивнішого розмноження летючих комах.

Весняний літ жуків відбувається наприкінці квітня та в травні (з наук. літ.).

○ (1) З льо́ту, у знач. присл. – не роздумуючи; швидко, відразу і т. ін.

Комахи хоробро нападали на коней та собак, з льоту падали на них і впивалися в шкіру, – вмить налипали купами... (І. Багряний);

– Ти чого? – спитав її, коли вже мовчати далі було б негречно. – А нічого, – відповіла вона з льоту (П. Загребельний).

△ (2) Позе́мний літ – політ літака на гранично малій висоті, при самій землі; бриючий політ.

Підлітають [фашисти] до мети на поземному льоті, з одного боку виходить несподіваність появи, а з другого боку – трудність для зенітників, бо швидко змінюється кут прицілювання (Ю. Яновський);

Здалеку долітав жорстокий гуркіт літака, що наближався до нас на низькому, поземному льоті (О. Копиленко).

◇ (3) Низько́го (невисо́кого, дрібно́го і т. ін.) льо́ту (ле́ту), зі сл. людина, працівник і т. ін. – який займає незначне становище в суспільстві.

[Хома Галабурда] усе скептичний, іноді цинічний .. серед шумних товариських балачок, робив вражіння ума вбогого на думки і невисокого лету, зверненого більше на практичні питання (І. Франко);

Був той хлопець такого ж дрібного льоту, як і вона, – розносив од свого хазяїна-ткача вовну прялям (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

ЛІТ², а, ч., іст.

Грошова одиниця Литви в 1918–1940 та 1993–2015 рр.; дорівнювала 100 центам.

– Шо я їм дам, літи ілі [чи] “зайчики” [білоруські рублі]? (О. Ірванець);

Одразу після проголошення незалежності в країні був створений Банк Литви, проведена лібералізація цін, запроваджена національна валюта – літ (з наук.-попул. літ.);

У Вільнюса проектів на 2 мільярди літів зі структурних фондів Євросоюзу (із журн.).