літ
ЛІТ¹, льо́ту і ле́ту, ч.
1. Те саме, що леті́ння.
Дзвонить [пісок] по скелях, а при скорім леті викликає вражіння сильно шумного дзвонення (О. Назарук);
Ніхто при такому скаженому леті не зміг би зіскочити живий (І. Багряний);
Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці (Григорій Тютюнник);
А дні летять, мов на крилах, і льоту їх не спинить (Д. Павличко);
На якусь мить буцім зависало [листя], .. аби по довгім, неймовірно довгім леті тихо й упокірливо лягти на пухкий, блякло-золотий наст (В. Дрозд);
// Те саме, що літа́ння.
Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят як знак початку вечірнього льоту (Олесь Досвітній);
Вдивляючись у вікно літака У межу між світлом і темінню Таку виразну у нічному далекому леті Згадую твій погляд (Ю. Покальчук).
2. спец. Період найінтенсивнішого розмноження летючих комах.
Весняний літ жуків відбувається наприкінці квітня та в травні (з наук. літ.).
○ (1) З льо́ту, у знач. присл. – не роздумуючи; швидко, відразу і т. ін.
Комахи хоробро нападали на коней та собак, з льоту падали на них і впивалися в шкіру, – вмить налипали купами... (І. Багряний);
– Ти чого? – спитав її, коли вже мовчати далі було б негречно. – А нічого, – відповіла вона з льоту (П. Загребельний).
△ (2) Позе́мний літ – політ літака на гранично малій висоті, при самій землі; бриючий політ.
Підлітають [фашисти] до мети на поземному льоті, з одного боку виходить несподіваність появи, а з другого боку – трудність для зенітників, бо швидко змінюється кут прицілювання (Ю. Яновський);
Здалеку долітав жорстокий гуркіт літака, що наближався до нас на низькому, поземному льоті (О. Копиленко).
◇ (3) Низько́го (невисо́кого, дрібно́го і т. ін.) льо́ту (ле́ту), зі сл. людина, працівник і т. ін. – який займає незначне становище в суспільстві.
[Хома Галабурда] усе скептичний, іноді цинічний .. серед шумних товариських балачок, робив вражіння ума вбогого на думки і невисокого лету, зверненого більше на практичні питання (І. Франко);
Був той хлопець такого ж дрібного льоту, як і вона, – розносив од свого хазяїна-ткача вовну прялям (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
ЛІТ², а, ч., іст.
Грошова одиниця Литви в 1918–1940 та 1993–2015 рр.; дорівнювала 100 центам.
– Шо я їм дам, літи ілі [чи] “зайчики” [білоруські рублі]? (О. Ірванець);
Одразу після проголошення незалежності в країні був створений Банк Литви, проведена лібералізація цін, запроваджена національна валюта – літ (з наук.-попул. літ.);
У Вільнюса проектів на 2 мільярди літів зі структурних фондів Євросоюзу (із журн.).
Значення в інших словниках
- літ — літ 1 іменник чоловічого роду летіння літ 2 іменник чоловічого роду грошова одиниця Литви Орфографічний словник української мови
- літ — ЛЕТ, політ, літання. Словник синонімів Караванського
- літ — I льоту і рідше лету, ч. 1》 Те саме, що летіння. || Те саме, що літання. На льоту — а) під час літання; б) нашвидку, мимохідь. На льоту хапати (ловити) — а) ловити кого-, що-небудь, що летить, літає; б) швидко або мимохідь сприймати... Великий тлумачний словник сучасної мови
- літ — висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т. ін. Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т. ін. Людина високого льоту відповідно проявляє себе, здебільшого, вже в молоді роки (З газети); В. І. Фразеологічний словник української мови
- літ — Літ, ле́ту, на лету́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- літ — ЛІТ¹, льо́ту і рідше ле́ту, ч. 1. Те саме, що леті́ння. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці (Тют., Вир, 1960, 139); Снаряди падали то тут, то там, скорочуючи літ (Кач., Вибр., 1953, 311); Рання, рясна сивина, Тихим туманом розвійся. Словник української мови в 11 томах
- літ — Літ, -ту м. Полетъ, леть. Цей і на літу хапа. Ном. № 5720. Словник української мови Грінченка