літ
I льоту і рідше лету, ч.
1》 Те саме, що летіння.
|| Те саме, що літання.
На льоту — а) під час літання; б) нашвидку, мимохідь.
На льоту хапати (ловити) — а) ловити кого-, що-небудь, що летить, літає; б) швидко або мимохідь сприймати, засвоювати або розуміти що-небудь.
2》 спец. Період найінтенсивнішого розмноження летючих комах.
II -а, ч.
У Литві – грошова одиниця, що дорівнює 100 центів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- літ — літ 1 іменник чоловічого роду летіння літ 2 іменник чоловічого роду грошова одиниця Литви Орфографічний словник української мови
- літ — ЛЕТ, політ, літання. Словник синонімів Караванського
- літ — ЛІТ¹, льо́ту і ле́ту, ч. 1. Те саме, що леті́ння. Дзвонить [пісок] по скелях, а при скорім леті викликає вражіння сильно шумного дзвонення (О. Назарук); Ніхто при такому скаженому леті не зміг би зіскочити живий (І. Словник української мови у 20 томах
- літ — висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т. ін. Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т. ін. Людина високого льоту відповідно проявляє себе, здебільшого, вже в молоді роки (З газети); В. І. Фразеологічний словник української мови
- літ — Літ, ле́ту, на лету́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- літ — ЛІТ¹, льо́ту і рідше ле́ту, ч. 1. Те саме, що леті́ння. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці (Тют., Вир, 1960, 139); Снаряди падали то тут, то там, скорочуючи літ (Кач., Вибр., 1953, 311); Рання, рясна сивина, Тихим туманом розвійся. Словник української мови в 11 томах
- літ — Літ, -ту м. Полетъ, леть. Цей і на літу хапа. Ном. № 5720. Словник української мови Грінченка