1. Словник української мови у 20 томах

лічилка

ЛІЧИ́ЛКА, и, ж., розм.

Віршик із лічбою в дитячій грі.

– Тихо-тихо ходить лихо... – чомусь вголос пригадую слова дитячої лічилки (І. Карпа);

Лічилки – це невеликі віршовані тексти з чіткою рифмо-ритмічною структурою, призначені для випадкового обрання (звичайно одного) учасника гри із кількох (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лічилка — лічи́лка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. лічилка — -и, ж., розм. Віршик із лічбою в дитячій грі. || Гра, в якій використовується такий віршик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ЛІЧИЛКА — • ЛІЧИЛКА - жанр дит. фольклору, один із засобів розподілу ролей під час гри чи визначення порядку (послідовності) участі в ній. Неодмінною рисою Л. є перелік кола учасників персонально чи в ін. Українська літературна енциклопедія
  4. лічилка — ЛІЧИ́ЛКА, и, ж., розм. Віршик із лічбою в дитячій грі. Він [дитячий фольклор] представлений такими жанрами, як колискові пісні, ..небилиці, скоромовки, дражнилки, лічилки (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 123); // Гра, в якій використовується такий віршик. Словник української мови в 11 томах
  5. лічилка — Лічилка, -ки ж. Во время игры въ кузьмірки дѣти становятся рядомъ или въ кружокъ, а одинъ выходить изъ ряда и, указывая пальцемъ на каждаго, начинаетъ считать (лічити), произнося при этомъ по слову изъ особыхъ фразъ, которыя и называются лічилками. Словник української мови Грінченка