магма

МА́ГМА, и, ж., геол.

Високотемпературна маса, що виникає в глибині земної кори, а після виверження на її поверхню застигає, утворюючи деякі гірські породи.

Граніт утворився приблизно 150 мільйонів років тому внаслідок охолодження розплавленої речовини – магми, що знаходиться в найглибших надрах Землі (з наук.-попул. літ.);

Коли він [сталевар] своєю п'ятиметровою ложкою шугав у розтоплений метал, здавалося, що цей вусатий, сивобородий велетень дістає розпеченої магми аж із самого земного ядра (М. Руденко);

Лава, розжарена магма, уламки вулканічних порід змішалися в омахах полум'я (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);

* Образно. У творчості ти голими руками хапаєш розжарену магму людської душі – і ліпиш із неї не просто образ. Ти хочеш Словом таки відтворити отой огром людського Космосу (М. Матіос);

* У порівн. Поскільки каша булькала, наче магма в жерлі вулкана, настала пора додавати всіляких смаколиків (Любко Дереш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магма — ма́гма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. магма — МАГМА – МІГМА Магма. Природний силікатний високотемпературний розплав, який виникає в надрах Землі переважно з оксидів кременю, алюмінію, заліза, магнію, кальцію тощо. Пох. магматичний. Мігма. Силікатний розплав, який утворився в земній корі з гірських порід. Пох. мігматичний. Літературне слововживання
  3. магма — -и, ж. Розтоплена силікатна маса високої температури, що виникає в глибині земної кори, а після виверження на поверхню у вигляді вулканічної лави застигає, утворюючи деякі гірські породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. магма — ма́гма (від грец. μάγμα – густа мазь) природна розплавлена силікатна маса з домішкою летких речовин, що утворюється в глибинних зонах Землі. При охолодженні як на глибині, так і після виливу через вулкани на земну поверхню, вона твердіє, утворюючи магматичні породи. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. магма — Високотемп. маса, що локально з'являється у глибині земної кори і у верхній мантії Землі, в розплавленому вигляді здатна підійматися до земної поверхні; переважно складається з силікатів кремнію, алюмінію, заліза, містить також оксиди... Універсальний словник-енциклопедія
  6. магма — МА́ГМА, и, ж. Розплавлена силікатна маса високої температури, що виникає в глибині земної кори, а після виверження на її поверхню застигає, утворюючи деякі гірські породи. Словник української мови в 11 томах