магма

Високотемп. маса, що локально з'являється у глибині земної кори і у верхній мантії Землі, в розплавленому вигляді здатна підійматися до земної поверхні; переважно складається з силікатів кремнію, алюмінію, заліза, містить також оксиди, сірчасті сполуки, перегріті водні розчини і гази (напр., двоокис вуглецю); продукти застигання м. — магматичні гірські породи.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

магма — ма́гма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
магма — МАГМА – МІГМА Магма. Природний силікатний високотемпературний розплав, який виникає в надрах Землі переважно з оксидів кременю, алюмінію, заліза, магнію, кальцію тощо. Пох. магматичний. Мігма. Силікатний розплав, який утворився в земній корі з гірських порід. Пох. мігматичний. Літературне слововживання
магма — -и, ж. Розтоплена силікатна маса високої температури, що виникає в глибині земної кори, а після виверження на поверхню у вигляді вулканічної лави застигає, утворюючи деякі гірські породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
магма — МА́ГМА, и, ж., геол. Високотемпературна маса, що виникає в глибині земної кори, а після виверження на її поверхню застигає, утворюючи деякі гірські породи. Словник української мови у 20 томах
магма — ма́гма (від грец. μάγμα – густа мазь) природна розплавлена силікатна маса з домішкою летких речовин, що утворюється в глибинних зонах Землі. При охолодженні як на глибині, так і після виливу через вулкани на земну поверхню, вона твердіє, утворюючи магматичні породи. Словник іншомовних слів Мельничука
магма — МА́ГМА, и, ж. Розплавлена силікатна маса високої температури, що виникає в глибині земної кори, а після виверження на її поверхню застигає, утворюючи деякі гірські породи. Словник української мови в 11 томах