магма
ма́гма
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магма — МАГМА – МІГМА Магма. Природний силікатний високотемпературний розплав, який виникає в надрах Землі переважно з оксидів кременю, алюмінію, заліза, магнію, кальцію тощо. Пох. магматичний. Мігма. Силікатний розплав, який утворився в земній корі з гірських порід. Пох. мігматичний. Літературне слововживання
- магма — -и, ж. Розтоплена силікатна маса високої температури, що виникає в глибині земної кори, а після виверження на поверхню у вигляді вулканічної лави застигає, утворюючи деякі гірські породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- магма — МА́ГМА, и, ж., геол. Високотемпературна маса, що виникає в глибині земної кори, а після виверження на її поверхню застигає, утворюючи деякі гірські породи. Словник української мови у 20 томах
- магма — ма́гма (від грец. μάγμα – густа мазь) природна розплавлена силікатна маса з домішкою летких речовин, що утворюється в глибинних зонах Землі. При охолодженні як на глибині, так і після виливу через вулкани на земну поверхню, вона твердіє, утворюючи магматичні породи. Словник іншомовних слів Мельничука
- магма — Високотемп. маса, що локально з'являється у глибині земної кори і у верхній мантії Землі, в розплавленому вигляді здатна підійматися до земної поверхні; переважно складається з силікатів кремнію, алюмінію, заліза, містить також оксиди... Універсальний словник-енциклопедія
- магма — МА́ГМА, и, ж. Розплавлена силікатна маса високої температури, що виникає в глибині земної кори, а після виверження на її поверхню застигає, утворюючи деякі гірські породи. Словник української мови в 11 томах