1. Словник української мови у 20 томах

магометанин

МАГОМЕТА́НИН, а, ч., заст.

Мусульманин.

Навіть магометани ніколи не мучили так християн, як мучили український народ пани римські католики (О. Довженко);

Він дивився на свою свічку і думав про Ісуса. Пророк Іса, як його звуть магометани, не мав нічого, тільки світло від своєї лампади (С. Тельнюк);

Це такий же, як і ви, правовірний магометанин, турок!.. Подивіться, що зробив з ним Гамід-бей!.. (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магометанин — магомета́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. магометанин — див. МУСУЛМАНИН. Словник синонімів Караванського
  3. магометанин — -а, ч. Той, хто визнає магометанство; мусульманин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. магометанин — МАГОМЕТА́НИН (той, хто визнає магометанство), МУСУЛЬМА́НИН, БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк.; ПРАВОВІ́РНИЙ (перев. у мові самих мусульман). Словник синонімів української мови
  5. магометанин — МАГОМЕТА́НИН, а, ч. Той, хто визнає магометанство; мусульманин. Навіть магометани ніколи не мучили так християн, як мучили український народ пани римські католики (Довж., III, 1960, 78). Словник української мови в 11 томах
  6. магометанин — Магометанин, -на м. Магометанинъ. К. ПС. 61. Словник української мови Грінченка