магометанин

магомета́нин

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магометанин — див. МУСУЛМАНИН. Словник синонімів Караванського
  2. магометанин — -а, ч. Той, хто визнає магометанство; мусульманин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магометанин — МАГОМЕТА́НИН, а, ч., заст. Мусульманин. Навіть магометани ніколи не мучили так християн, як мучили український народ пани римські католики (О. Довженко); Він дивився на свою свічку і думав про Ісуса. Словник української мови у 20 томах
  4. магометанин — МАГОМЕТА́НИН (той, хто визнає магометанство), МУСУЛЬМА́НИН, БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк.; ПРАВОВІ́РНИЙ (перев. у мові самих мусульман). Словник синонімів української мови
  5. магометанин — МАГОМЕТА́НИН, а, ч. Той, хто визнає магометанство; мусульманин. Навіть магометани ніколи не мучили так християн, як мучили український народ пани римські католики (Довж., III, 1960, 78). Словник української мови в 11 томах
  6. магометанин — Магометанин, -на м. Магометанинъ. К. ПС. 61. Словник української мови Грінченка