магометанин
МАГОМЕТА́НИН (той, хто визнає магометанство), МУСУЛЬМА́НИН, БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк.; ПРАВОВІ́РНИЙ (перев. у мові самих мусульман). У магометан відвідування лазні і щоденне обливання зведені до рівня релігійного догмату (з журналу); Чужинець знає не гірш за кожного правовірного, що кожен мусульманин мусить молитися п'ять разів на добу (О. Досвітній); .- Таке діється, що православну людину женуть із Львова, як бусурмана (З. Тулуб); — Козаки! Смерть бусурменам! Вперед! (Н. Рибак).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магометанин — магомета́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- магометанин — див. МУСУЛМАНИН. Словник синонімів Караванського
- магометанин — -а, ч. Той, хто визнає магометанство; мусульманин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- магометанин — МАГОМЕТА́НИН, а, ч., заст. Мусульманин. Навіть магометани ніколи не мучили так християн, як мучили український народ пани римські католики (О. Довженко); Він дивився на свою свічку і думав про Ісуса. Словник української мови у 20 томах
- магометанин — МАГОМЕТА́НИН, а, ч. Той, хто визнає магометанство; мусульманин. Навіть магометани ніколи не мучили так християн, як мучили український народ пани римські католики (Довж., III, 1960, 78). Словник української мови в 11 томах
- магометанин — Магометанин, -на м. Магометанинъ. К. ПС. 61. Словник української мови Грінченка