1. Словник української мови у 20 томах

магістратський

МАГІСТРА́ТСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до магістра́т 1.

Вуйко був бідний магістратський урядник (І. Франко);

Виглянула: біля вхідних дверей стояло двоє магістратських слуг з сокирами на довгих держаках (Р. Іваничук);

Велимо також скаргу і повідання поселянина Петра Сахнюка записати до магістратських книг (Валерій Шевчук);

Міста України поділялись на дві категорії: магістратські, які мали так зване магдебурзьке право, і ратушні, які не мали його (з наук. літ.);

Розвиднялось. На магістратській башті – вартові і французький інженер-фортифікатор Боплан (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магістратський — магістра́тський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. магістратський — -а, -е. Прикм. до магістрат 1). Магістратське право — варіація римського цивільного права, основана на рішеннях магістратів, що приймаються при реалізації ними своїх судових та управлінських повноважень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магістратський — МАГІСТРА́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до магістра́т 1. Вуйко був бідний магістратський урядник (Фр., III, 1950, 97); Міста України.. поділялись на дві категорії: магістратські, які мали так зване магдебурзьке право, і ратушні, які не мали його (Іст. Словник української мови в 11 томах